драбиняк

драбиняк

Драбиня́к, ка́, м. 1) = Драбчастий віз. КС. 1882. IV. 93. 2) Очень худая лошадь. НВолын. у.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924

Драбиня́к, ка́, м. 1) = Драбча́стий віз. КС. 1882. IV. 93. *Телега. У нас усе драбиняками парокінь люде їздять, а полудрабки лубом ушиті. Звен. у., с. Пальчик. Ефр. 2) Очень худая лошадь. НВолын. у.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28

Драбиня́к, ка́, м. 1) = Драбчастий віз. КС. 1882. IV. 93. 2) Очень худая лошадь. НВолын. у.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937