Доробок
Михайло Йогансен
КРОКОВЕЄ КОЛО
Ніч
• Інші версії цієї роботи див. Ніч Київ: Червоний Шлях, 1924
НІЧ.

 Ясно…
Так ясно удень не буває.
 Ясно.
Яснішого серцю не треба,
Тихо, як сонної дівчини очі.
Землі немає.
 Тільки ніч,
 Тільки небо.

Але роз'ятрений мозок
 Не хоче,
 Не може.
І в трясці нервовій тремтить розгублений розум,
І от із землі зростають, мов крила, гігантові тіні
Все вище і вище, мов чорна мільйонова зграя,
І квилить, і плаче, і кракає й дико ґерґоче,
І чорними пальцями в смертній роспуці, в одчаю сягає по зорі…


 …Але заплющити очі:
 Тихо,
 Ясно.
Ясно, яснішого серце не хоче,
Тихшого дівчині сонній не треба.
 Землі немає
 Тільки ніч,
 Тільки небо.