домовик

домовик

Домови́к, ка́, м. Домовой. Стука раз-по-раз, мов його домовик душить. Ном. № 3142.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924

Домови́к, ка́, м. Домовой. Стука раз-по-раз, мов його домовик душить. Ном. № 3142.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28

Домови́к, ка, м. Домовой. Стука раз-по-раз, мов його домовик душить. Ном. № 3142.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937