Доля (1897)/Тїш мене: занедужала я…

Доля
Павло Граб
«Тїш мене: занедужала я…» (Фелїция Гіменс)
пер.: Павло Грабовський

Львів: 1897

Тїш мене: занедужала я,
На хвилинку не знаю спокою;
Похрести, як бувало малою,
Колиши мене, ненько моя!

Відітхнула-б хоч трошечки я:
Кожна квітонька спить серед ночи,

Сон стуляє й мандрівцеви очи…
Колиши мене, ненько моя!

В боротьбі крила стратила я…
Боже! На що-ж отак покохала?
Сьвітла молодість даром пропала…
Колиши мене, ненько моя!