Доля (1897)/Тьохне соловейко…
| ◀ Закохав ся я в вас до нестями… | Доля «Тьохне соловейко…» (Сюллї Прюдом) |
Геть щоденні близесенькі цїлї… ▶ |
|
Тьохне соловейко, чи запахне ружа,
Тай нема нїчого, і тепло мина,
Замісць його душу огортає стужа…
Деж сьвята весна?
Все чогось шукає иншого людина…
Поцїлунки щирі… де їх дальший слїд!
Що на сьвітї певне? За зміною зміна…
Се вже з роду в рід!
Не на довго тїшить кохання щасливе,
Приязни з братерством не стає на рік…
Деж те почування любе, незрадливе,
Що жило-б по вік?