Доля (1897)/Молюсь я щиро Богу нинї…
| ◀ Збудував собі храм я в пустинї… | Доля «Молюсь я щиро Богу нинї…» (Іван Аксаков) |
Днї безслїдно минають за днями… ▶ |
|
Молюсь я щиро Богу нинї:
Без сил, в байдужности нїмій,
В ганебі досьвіду та лїнї,
Не дай зітлїть душі моїй!
А розбуди і серце й розум,
Лякливість рабську побори,
Не сковуй мудрости морозом,
З людською лжею не мири!
Не дай знїкчемнїти в покої,
Пошли життя менї трудне,
Але з безстрастности гидкої,
З недбальства виратуй мене!