Доля (1897)/В тихім повітрячка чистого лескотї…
| ◀ Не буду я на долю нарікати… | Доля «В тихім повітрячка чистого лескотї…» (Бенедіктов) |
Хай люди бють ся між собою… ▶ |
|
В тихім повітрячка чистого лескотї
Все менї поступ твій милий вчуваєть ся;
Білої хвилоньки в морському плескотї
Перс твоїх хвиля неначе здимаєть ся.
В шелестї нїжнім гнучкої тополеньки
Марить ся шепіт твій любий, живісїнький;
В цїлому сьвітї не знаю доленьки,
Крім тебе, друже, коханий, однїсїнький!
Ти моє сонце, південне промїннячко,
Місяць осріблений, зірка тихесенька,
Ти — моя радість і горе-болїннячко,
Ранок мій ясний і нічка темнесенька!