Доля (Грабовський, 1985)/Тіш мене: занедужала я
| ◀ Знялася буря, дощ полив | Доля «Тіш мене: занедужала я…» (Феліція Гіменс) пер.: Павло Грабовський |
Повій, вітре ▶ |
|
***
Тіш мене: занедужала я,
На хвилинку не знаю спокою;
Похрести, як бувало малою,
Колиши мене, ненько моя!
Відітхнула б хоч трошечки я:
Кожна квітонька спить серед ночі,
Сон стуляє й мандрівцеві очі…
Колиши мене, ненько моя!
В боротьбі крила стратила я…
Боже! Нащо ж отак покохала?
Світла молодість даром пропала…
Колиши мене, ненько моя!