Доля (Грабовський, 1985)/Променем сріблястим сипле місяченько…

Доля (1985
Павло Граб
«Променем сріблястим сипле місяченько…» (Ілля Чавчавадзе), переклад — Павло Грабовський
Видання: Київ: «Дніпро», 1985.

Променем сріблястим сипле місяченько
На сади зелені, поля та долини;
Попід самим небом, ген-ген далеченько,
Ледве-ледве мріють снігові вершини.


Все кругом затихло, спить сном нерозбудним;
Часи проминають — нам байдуже вдогін;
Тільки як притисне життям надто трудним,
Сонну тишу зрушить рвучий душу стогін.

Я стою — німую… Гори розпростерли
Тінь свою ласкаву над дрімучим краєм…
О, збуди нас, боже, поки ще не вмерли,
Відживи нас швидше, бо ми умираєм!