Доля (Грабовський, 1985)/Болить моє серце…

Болить моє серце, тебе покохавши,
Крім тебе, мій краю, усе занехавши, —
На мить відпочинку нема:
Все чари твої мені сняться,
Все ти не виходиш з ума,
Чи вечір лягає та стелиться тьма,
Чи вже почина розвидняться.

Любов, поривання, гадки — все тобі;
За думою дума злітає,
З душі встає буря, завзяття зростає —
За тебе лягти в боротьбі.
До рідного стягу хапаються руки;
Без жалю за щастям зустріну я муки,
Відраду знайду і в журбі.

Не страшно конати, страшить мене інше:
Було б мені важче, було б мені гірше —
На поклик душі не знайти,
Душі однієї між кревного люду,
Що поруч зі мною пішла б до мети;
Впаду серед шляху, до спільного труду
Щоб здужала знов підвести!