Доля (Грабовський, 1985)/Поклик Брюса до дружини

Доля
Павло Граб
Поклик Брюса до дружини (Роберт Бернc)
пер.: Павло Грабовський

Київ: «Дніпро», 1985

ПОКЛИК БРЮСА ДО ДРУЖИНИ

Шотландці! Згадуєте час,
Як кров лив з вами Уаллас,
Як Брюс водив до бою вас?
Знов кличу разом всіх іти:
Або побить, або лягти!

До зброї сміло! День не жде:
Едвард полки свої веде,
На все кайдани покладе,
В неволю навік закує!
Борці, завзятці! Де ви є?

Чи вас не рушить стид ганьби?
Чи боїтеся боротьби?
Чи краще гнити, як раби,
В кормизі нівечити край?
Нікчемний зраднику! Тікай!

Хто пута рабства розрива,
Мечем свободи добува?
Хто за Шотландії права?
Хто? Каледонці! Так ходім!
Кати руйнують рідний дім.

Рятуймо зв'язаних синів
З неслави, муки, кайданів,
Здобудьмо долі інших днів!
Всю кров віддаймо жил своїх!
Падем… вщасливить воля їх.

Кінець тиранам навісним!
Що змах — то менше вже одним,
Що змах — свобода ближче з ним.
Вперед! До бійки! Чаша вщерть:
Або побіда, або смерть!