Доля (Грабовський, 1985)/Не гулящому на втіху…

Доля
Павло Граб
«Не гулящому на втіху…» (Ілля Чавчавадзе)
пер.: Павло Грабовський

Київ: «Дніпро», 1985

Не гулящому на втіху,
Як та пташка серед гаю,
Не для жарту, не для сміху
Я пісні мої співаю.

Ні, сам бог мене направив
На колючий шлях співацтва,
Щоб я всюди ніс та славив
Заповіт великий братства.

Згодувавшись серед люду,
Його потом, його кров'ю,
Я за люд боротись буду,
Кувать пута безголов'ю.

Вперед рушу, кликну других:
Вкупі дихать, вкупі вмерти,
Бідоласі, що в недугах,
Згоїть рани, сльози втерти.

На те в грудях мужні сили,
На те в серці щирі гуки,
Щоб співати до могили,
Озиватись на всі муки.

Я благаю ласки з неба
Для бездольців та нещасних,
Тим співаю, кому треба
Хоть часами марень красних.