Доля (Грабовський, 1985)/Нас мордують однакові муки…

Доля
Павло Граб
«Нас мордують однакові муки…» (Ада Крістен)
пер.: Павло Грабовський
Київ: «Дніпро», 1985
***

Нас мордують однакові муки,
Гнітить душу однаковий жаль;
Ось чого, друже милий мій, руки
Простягаю до тебе я вдаль.

Не легку перейшли ми дорогу,
Потомились, пристали давно;
Одному ми молилися богу,
Ми гадали з тобою одно.

Хай кругом оточає нас зрада,
Ми останемось певні всьому;
Перед ідолом лазить громада, —
Ми не будем кадити йому!