Доля (Грабовський, 1985)/Нас мордують однакові муки…
| ◀ Був у мене товариш коханий… | Доля «Нас мордують однакові муки…» (Ада Крістен) пер.: Павло Грабовський |
Не гулящому на втіху… ▶ |
|
***
Нас мордують однакові муки,
Гнітить душу однаковий жаль;
Ось чого, друже милий мій, руки
Простягаю до тебе я вдаль.
Не легку перейшли ми дорогу,
Потомились, пристали давно;
Одному ми молилися богу,
Ми гадали з тобою одно.
Хай кругом оточає нас зрада,
Ми останемось певні всьому;
Перед ідолом лазить громада, —
Ми не будем кадити йому!