Доля (Грабовський, 1985)/Зоря! Забилось серце полохливе…

Доля
Павло Граб
«Зоря! Забилось серце полохливе…» (Берг)
пер.: Павло Грабовський

Київ: «Дніпро», 1985

^*_*^*

Зоря! Забилось серце полохливе…^[1]
Де та журба? Куди подівся ляк?
Щоб збудувати всім життя щасливе,
Хапається за спільну працю всяк.

Вперед! Вперед! Так кидаються жили.
Чи розмовляють, чи мовчать уста,
Скрізь відчуваєш надзвичайні сили:
На шлях новий все сміливо зверта.

Що пізній галас мертвих і сліпучих?
Збудися, краю! Світ не весь потух!
От-от засяє красне сонце в тучах;
З усюд повіяв животворний дух.

Летять могучі відгуки свободи
В міста, гаї, на села, на луги…
Старого храму пали трухлі сходи,
Не вдержали міцних ступнів ноги.

——————

↑ Про 60-і роки.

[1] Про 60-і роки.

[1]