Доля (Грабовський, 1985)/Гупає молот залізний…
| ◀ Сидить під балдахіном… | Доля «Гупає молот залізний…» (Немирович-Данченко) пер.: Павло Грабовський |
Світлий образе привиду милого… ▶ |
|
***
Гупає молот залізний,
Бризка з ковадла огнем…
Що то за плуг дивовижний,
Візьмемось зараз — утнем!
Вийдеш ти з кузні як треба,
Зореш усе, що твоє;
Дощик посиплеться з неба,
Сховані зерна поллє.
З людського поту на ниві
Вродиться жито буйне,
Вітер колосся ліниві
Хвилею скрізь пожене.
Золотом чистим по полю
Ляжуть багаті снопи,
Вирветься пісня на волю,
Швидш запрацюють серпи.
Молот пускаймо повище,
Биймо, поки гаряче!
«Воздуху!» — міх одно свище;
Полум'я гірше пече.