Доля (Грабовський, 1985)/Годі вам, холодні роси…
| ◀ Коли б ти, сонечко, хоч раз… | Доля «Годі вам, холодні роси…» (Марія Конопніцька) пер.: Павло Грабовський |
Як же брать тебе, дівчино… ▶ |
|
Годі вам, холодні роси,
Випадати,
Бо ми голі, бо ми босі,
Стужа в хаті.
Хіба менше, аніж треба,
Плачуть очі,
Що сиплетесь сріблом з неба
Серед ночі?
Коли б лишень вподовж поля
Походити,
Сльози ті, що ллє недоля,
Всі злічити…
Наглий страх женця забрав би
Враз на нивах,
Бо криваві снопи мав би
По тих жнивах!
Гляне сонце, як і досі,
На долину,
Обігріє, вип'є роси
За годину.
Море ж наших сліз чи зможе
Воно спити?
Хіба землю спалиш, боже,
Всю на світі!