Довідка:Читання
| Читання |
| Сторінка з серії оглядової довідки: Читання — Редагування — Додавання текстів — Додавання зображень — Інша довідка |
Що тут є
ред.- Див. також: Вікіджерела:Що містять Вікіджерела
Вікіджерела — це вільна електронна бібліотека, яка містить різноманітні роботи, розміщення яких у вільному доступі не порушує авторських прав. Зокрема це:
- Художня література, термін дії авторських прав на яку сплив тут є:
- класика української літератури: перше видання Енеїди 1798 року, з якого почалася література сучасною українською мовою, Кобзар тощо
- різноманітні мемуари й записки очевидців як-то Братерська сповідь (В'ячеслава Липинського), Махно і Махнівці. Вражіння очевидця, За українську справу та ін.
- Закони та міжнародні угоди (наприклад, Конституція України) в т. ч. історичні.
- Документи та їх переклади (наприклад, Переселення чеських селян в Західну Україну — переклад звіту ЦРУ)
- Сучасні наукові статті під вільною ліцензією (як-то нарис «Нестор Нижанківський. Життя і творчість»)
- Музичні твори (наприклад, Мазур (Шопен))
- Релігійні творі, зокрема кілька перекладів Біблії українською
- та інше.
Як знайти те, що вам треба
ред.- Див. також: Довідка:Пошук
Ми припускаємо, що ви знайомі з Вікіпедією. Вікіджерела мають той же рушій, але й свої особливості; за бажання, можна почитати довідку у Вікіпедії.
На кожній сторінці (і на цій теж) вгорі справа є поле пошуку. Коли ви починаєте вводити свій пошуковий запит, система видає список можливих збігів робіт з такою назвою — ви можете одразу натиснути на котрийсь із них, щоб перейти на потрібну сторінку, або натиснути на останній рядок зі словами «що містить…», щоб продовжити пошук по назвах і тексту сторінок.
У Вікіджерелах є також інші сторінки, що не є роботами (тобто документами, творами, тощо). Зокрема є сторінки, що починаються з префікса Автор. Якщо просто ввести в пошук ім'я автора, випадної підказки не буде — треба спочатку написати префікс «Автор:», наприклад, Автор:Іван Котляревський. Ви перейдете на сторінку, де буде список усіх робіт цього автора. Сині посилання — це те, що вже можна читати у Вікіджерела, червоні позначають те, чого ще немає, і буде пізніше.
Часом буває, — якщо йдеться про біографії, — що ім'я є також назвою твору. Наприклад, сторінка Петро Конашевич Сагайдачний — це сторінка не автора (як бачите, немає префікса), а вирішення неоднозначності: є два твори з такою назвою різних авторів.
Префікси до назв позначають простори назв, і крім «Автор:» є інші, що також корисні у Вікісховищі, наприклад, «Категорія:».
Категорії робіт є ще одним способом пошуку. Це дещо схоже на бібліотечний каталог. Категорії вищого рангу можна знайти на головній сторінці Вікіджерел:
|
Автори (1676)
Роботи — за типом — за жанром — за країною — за виданням — за правописом — за оригіналом — за видавництвом
|
Категорії ієрархічні, у категоріях вищого рангу будуть підкатегорії. Нижчий рівень показується так:
► Поеми (6 К, 5 С)
Це означає, що в категорії Поеми є ще 6 підкатегорій і 5 сторінок. Спочатку абетково перераховуються підкатегорії, далі елементи. Категорію, до якої належить певна сторінка (наприклад, ця) або інша категорія, можна побачити в самому низу сторінок. Коренева категорія, з якої починається все ієрархічне дерево — Категорія:Категорії.
Ще один можливий спосіб досліджувати бібліотеку Вікіджерел — скористатися кнопками Випадкова робота, Випадковий автор, Випадкове оцифровування на бічній панелі зліва, під логотипом. Як випливає з назви, кожне натискання на кнопку видасть іншу випадкову сторінку.
Читання тексту
ред.Роботи у Вікіджерелах або розміщені повністю на одній сторінці (приклад: Intermezzo), або поділені на томи і/або розділи (приклад: Біблія в перекладі Івана Огієнка). У другому випадку перша сторінка міститиме зміст з посиланням на кожен розділ. Під час читання певного розділу в шапці і внизу сторінки ви бачитимете стрілочки до попереднього і наступного розділу/частини:
Ви завжди можете повернутися до першої сторінки, натиснувши на назву книжки, або перейти на сторінку автора натиснувши на його ім'я.
Певні роботи містять ілюстрації, очікується, що сторінки з нотами міститимуть аудіозаписи.
Якщо ви хочете роздрукувати роботу або просто читати без всіх меню на бічній панелі і вгорі, ви можете натиснути на «Версія для друку» на бічній панелі зліва в групі кнопок «Друк/експорт». Зверніть увагу, що це спрацює лише для цієї сторінки, а не всієї книжки, якщо вона поділена на розділи.
Зберегти книжку для читання у форматі для електронної книги або інших, скористайтеся кнопками під заголовком (див. також Довідка:Читання офлайн).
Як робити свій внесок у процесі читання
ред.Чимало робіт у Вікіджерелах оцифровані з відсканованих зображеннях сторінок друкованих книг. Доволі просто сказати, чи підкріплена сканом обрана вами робота: якщо так, угорі сторінки поруч зі словом «Стаття» буде вкладка «Джерело», а/або на сторінці зліва від рядків у квадратних дужках будуть номери сторінок.
Якщо текст підкріплений сканом, вам пощастило! Ви можете читати його сторінка за сторінкою, точно як друковану книжку чи журнал, і якщо текст ще не було вичитано — ви допоможете Вікіджерелам. Натисніть на «Джерело» і ви потрапите на сторінку, де перелічені сторінки сканованого оригіналу, після кліку по номеру сторінки ви побачите текст Вікіджерел і скановане зображення бік-о-бік. Рухатися вперед і назад сторінками сканованої книжки можна з допомогою стрілочок вправо-вліво, розміщених угорі.
Якщо сторінка позначена червоною чи жовтою смужкою угорі, це значить, що вона ще не була вичитана або перевірена (відповідно). У цьому разі, ви можете перевірити, чи текст повністю відповідає оригіналу й не містить помило. Див. Посібник новачка з вичитки, щоб почати.
Опції відображення
ред.На більшості сторінок ви також можете побачити блок посилань «Опції» ліворуч сторінки. Кліком по розташованих під написом «Опції» посиланням ви можете циклічно змінити зовнішній вигляд тексту, налаштувати чи приховати відображення номерів сторінок.