длубатися

длубатися

Длу́батися, баюся, єшся, гл. 1) Копаться въ чемъ-либо. 2) Медленно дѣлать что, копаться. Коло чого він там длубається?

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924

Длу́батися, баюся, єшся, гл. 1) Копаться в чем-либо. 2) Медленно делать что, копаться. Коло чого він там длубається?

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28

Длу́батися, баюся, єшся, гл. 1) Копаться в чем-либо. 2) Медленно делать что, копаться. Коло чого він там длубається?

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937