дзуськи

дзуськи

Дзусь, дзу́ськи! меж. 1) Прочь! Пошел! Нельзя! А дзуськи, поганий! Кв. II. 268. Правда, й туди вашому брату… дзусь. К. ЧР. 243. А дзуськи не хочеш? Козелец. у. 2) Брысь! (на кошек).

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937