Декалог українського націоналіста (1948)

Декалог українського націоналіста Дрогобич – Станиславів – Чернівці: 1948

• Інші версії цієї роботи див. Декалог українського націоналіста

 

 

ДЕКАЛОГ

УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛІСТА

 

1948

 

Дрогобич — Станиславів — Чернівці

 

ДЕКАЛОГ
УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛІСТА

 

I. Мотто-вступ: Я дух одвічної стихії, що зберіг Тебе від татарської потопи і поставив на грані двох світів творити нове життя.

1. Здобудеш Українську Державу, або згинеш у боротьбі за Неї.

2. Не дозволиш нікому сплямити ні Слави ні Честі Твоєї Нації.

3. Пам'ятай про великі дні наших Визвольних Змагань.

4. Будь гордий з того, що Ти є спадкоємцем боротьби за славу Володимирового Тризуба.

5. Пімсти смерть Великих Лицарів.

6. Про справу не говори з ким можна, але а ким треба.

7. Ненавистю і безоглядною боротьбою прийматимеш ворогів Твоєї Нації.

8. Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину, коли цього вимагає добро Справи.

9. Ані просьби, ані грозьби, ні тортури, ні смерть, не приниволять Тебе зрадити тайни.

10. Змагатимеш до поширення сили, слави і багатства України.

ПОЯСНЕННЯ ДЕКАЛОГУ

 

II. Політично-програмові: I і 10 точка.

III. Морально-етичні: (прикметне-творчі): 2 — 9 точки.

Мотто-вступ виражає світогляд українського націоналіста-революціонера, що його найвищою метою життя — служити своїй Нації. Нація — це кровно родова спільнота (народ), що впродовж віків на спільній землі витворила спільну мову, звичаї і віру, змагаючи постійно до самозбереження і гатункового росту, проявила в цілому ряді поколінь спільні ідеї, задуми, заповіти, зуміла керувати сама собою, творити самостійне життя, збудувати власну державу і дальше змагає за всебічний свій розвиток, за духову єдність і політичну незалежність та соборність. Спільна підсвідома невпинна воля наших предків (одвічна стихія), творити власне вільне життя і могучість (ідея — провідна думка — дух стихії), що зродилась ще тоді, коли сплила перша капля крові в обороні нашої землі, через цілі віки спонукувала наших предків ходити в походи, боронити кордони і навіть віддати життя за Батьківщину, сьогодні наказує нам боротись за відродження Нації в самостійній державі і буде вести майбутнє покоління до слави, величі, могучості. Українська Нація розположена на границі Європи і Азії (в Декалогу — на грані двох світів), сусідувала з західними державами, як Литва, Польща, Чехія, а на схід з азійськими народами і племенами (черкесами, осетинцями, кіргізами). Туди на схід на далекі степові простори Україна несла світло культури.

З нутра Азії від найдавніших часів проходили страшними навалами дикі азійські орди (татарська потопа). Тому то українська нація майже всю свою історію заповнила героїчною боротьбою проти цих кочовничих орд, обороняючи сама себе, свої землі, а тим самим західні народи перед руїною. В тій боротьбі виплекав український народ героїчну духовість — сприймати життя, боротьбу: лицарські прикмети, і загартувався в боях, освячуючи рідну землю кров'ю найкращих своїх синів.

В сьогоднішній боротьбі проти новітніх нащадків азійської орди, сталінських імперіялістів, сповняє український народ велику священну місію — творити нове життя. Український народ бореться проти імперіялістичних загарбань, бореться за справедливий лад у світі, за самостійні держави всіх народів на власних землях. Він веде сьогодні перед у визвольно-революційній боротьбі поневолених большевизмом народів і несе їм найширшу демократичну програму.

Український народ бореться за УССД, без національного і соціяльного поневолення, за справедливий соціяльний лад, безкласове суспільство, за нову героїчну духовість, нові моральні вартості українця-націоналіста.

II. Найвищою нашою метою — це розвиток нації, її вільне життя і велич. Найкраще і всебічно нація може розвиватись тільки в своїй самостійній державі, тому ми в першу чергу мусимо вибороти українську державу. Щоб забезпечити існування майбутніх поколінь нації, український націоналіст-революціонер готовий віддати навіть своє життя.

Українська Держава — це невідклична конечність для існування і розвитку української нації. Без неї наша нація була поневолювана і нищена всякими наїзниками і ворогами, — сьогодні грозять їй фізичне і духове знищення від сталінсько-большевицького імперіялізму. Не кровопролитну боротьбу розпочала ОУН, але боротьбу, як продовження одвічної боротьби української Нації за свою самостійність і незалежність. Відповідальність перед могилами наших предків, змагання за щастя, заможне і вільне життя нашого народу і думка про життя майбутніх поколінь, наказує вести цю боротьбу, нищити ворога і віддати всі свої сили, а навіть своє життя для неї.

Цю заповідь пам'ятали наші предки впродовж сторіч, коли піднімали меч, щоб здобути собі волю. За цю ідею пролив наш народ найбільше крові в боротьбі з ворогами, встелив густо костями рідні землі, на неї згинули тисячі серед мук і тортур і на палях, колах і гаках, в тюрмах і льохах. В ім'я цієї ідеї виспівав наш народ найкращі свої пісні, думи, молитви і псальми, трудився в полі і в хаті, творив високу культуру, ростив нове покоління, щоб відімстити кривду, здобути славу. Це все освячує цю ідею у віках і кладе її якнайвищий, якнайсвятіший обов'язок життя кожного українця. Цілі тисячоліття боровся наш народ за свою державність, хоч приходилось складати величезні кроваві жертви, тому і нащадки — українські націоналісти-революціонери справедливо і доцільно продовжують цю боротьбу, щоб не вкрити ганьбою і соромом світлу пам'ять предків. Кров і смерть міліонів не сміють пропасти надармо, вони кличуть все нових борців до чину.

Смерть в боротьбі за Волю і Свободу Батьківщини — це вічне життя у пам'яті народу, це вічна слава — у вінці нації, це вічний рай у Господа. Кожна смерть — це новий доказ святості і справедливості нашої ідеї, її живучості і перемоги.

Та із здобуттям української державності не кінчиться мета українського націоналіста. Здобути державу багато легше, ніж її утримати — це підтвердив історичний досвід. Саме тоді треба вложити найбільше зусилля і труду, щоб розбудувати багатство і сили української держави. Українська Нація відкидає всякий імперіялізм, загарбництво і всі інші облудні імперіялістичні форми визиску. Вона бореться і будує свою державність на рідних землях, де жив від віків, управляв їх і закріпив за собою кров'ю у боротьбі з наїзником український ратай і лицар. Історичний досвід доказав, що українську державу можна будувати і удержати на Осередніх Українських Землях зі столицею Києвом. Там мусить і в сьогоднішній революційно-визвольній боротьбі спалахнути перший вогонь революційного зриву, так мусимо закріпити найперше свою владу. Здобувши за собою владу на ОУЗ і в Києві, змагатимемо до закріплення української владарності на окраїнах рідних земель.

Український націоналіст-революціонер в УССД старається і працює, розбудовує українські сили, велич і славу. Він стає новим борцем за нову людину — українця, за сталевий його характер, високий ідейно-моральний рівень, за націоналістичне виховання молодого покоління, за фізичний здоровий стан української родини. Всі свої сили мусить посвятити для добра української нації, для розбудування всіх ділянок духового і матеріяльного життя, щоб творити добробут, свобідне життя для українського селянина, робітника та інтелігента.

Український народ змагає і змагатиме в Українській Державі до тісної співпраці із сусідами і другими народами світу.

III. 2. Славою і честю Твоєї Нації є: тисячолітня історія, великі історичні постаті, їх героїчні чини, святі ідеї твоїх предків, їхня лицарскість, культура, мова, віра, загосподарована українська земля, здорове сьогочасне українське покоління. Цими вартостями гордиться ввесь наш народ, здобуває рівнорядність між іншими народами. Коли ворог плюгавить ці вартості, він топче в болото ввесь народ і Тебе, бо честь і слава Твоєї Нації — це Твоя честь і слава. Людина, що її потоптали національну честь і славу, є цілком безвартісна. Сьогодні большевицькі загарбники викривляють нашу історію (український народ — „молодший брат“ російського народу), обкрадають культуру, (присвоюють до російського наш лицарський епос „Слово о полку“) заничищують москалізмами нашу мову, розкладають нашу віру (перетягають на російське православ'я) і нарід (насилують і заражують хворобами), очернюють великі імена (Мазепу, Петлюру, Коновальця), вважають за зрадників народу, нищать історичні пам'ятники, могили (зрізують хрести), нехтують національні свята, гимн, прапор і герб. Отже на кожному кроці гостро і безпощадно поборюй всякі ворожі наклепи і брехні, що очернюють і плюгавлять українську націю. Не дозволяй, щоб ворог викривляв душі людей, щоб говорив одверто в Твоїй присутності проти українського народу, щоб розсилав між населення підлу і брехливу літературу. Не смієш вступати з ворогом на привітні розмови, забави, хвалити ворогів і їхній лад. Хай розгоряє в Тебе ненависть і гнів до ворога. Тільки рішучим, чинним спротивом зможеш оборонити честь Твоєї Нації.

3. Великі Дні наших Визвольних Змагань — це національні свята пам'яті славних Героїв і важних Історичних подій, як: Свято Соборності — 22.I., Свято Крут — 29.I., Свято Українського Моря — 29.IV., Свято Героїв — 23.V., День Зброї — 31.VIII., Свято I. Листопада — 1.XI., Свято Базару — 21.XI. Ці дні нагадують нам велич і славу України, героїчне змагання нашого народу, велитенські постаті нашої історії, їх чини і смерті. Святкуючи ці дні, ми духом зв'язуємось з усіми героями, їхніми змаганнями, волею, почуваннями, ідеями, продовжуємо їх в нашім житті, праці, боротьбі, створюючи єдину історичну тяглість, духовий зміст та свідомість історичного покликання.

В цих днях вмій задержати святочний устрій, показати зовнішньою поведінкою про святість і вагу цього дня. Коли це траурний день, шануй його постом, мовчанкою, відмовляючись на цей день від усяких розрад і приємностей, головно не забувай про тих, що згинули в боротьбі, а їхні могили стоять опущені, або занедбані. Використай всяку можливість, щоб разом з народом пережити як слід веселі чи сумні хвилини тих святочних днів.

4. Наша боротьба триває від віків. Найбільші успіхи в цій боротьбі осягнув наш народ за часів князя Володимира Великого. На широких просторах повстала могутня Київська держава, що її кордони були укріплені потужніми валами і лицарськими залогами. Столиця Української Держави — Київ, пишався золотоверхими будівлями, був вогнищем культури на Сході Європи, торговельним і комунікаційним осередком на Захід і Схід. Слава та велич і могучість Княжої держана лунала по цілому світі: володарі чужих держав нав'язували дипломатичні і родинні зносини. Як символ цієї величі української соборної державності був золотий Тризуб, що його прийняв князь Володимир за державний герб. За таку могутню і соборну Україну, за справу Володимирового Тризуба йшли в походи княжі вої, козацькі полки і нові армії.

Отже гордись славним минулим наших предків, гордись, що Ти є українець бо перед Твоєю Нацією велике майбутнє. Ніколи українець не був рабом, ніколи не просив ласки ворога, ніколи не кинув з рук меча, ніколи не відрікся свого народу. Ціни й шануй свій народ, свою мову, історію, культуру і землю. Хто гордий із себе і своєї нації, ніколи не зрадить її, не піде на службу ворога. Він буде з найвищою посвятою працювати для Великої Справи, а коли прийде потреба, пролляє свою кров. Служба для цієї Справи творить Тебе повною, вартісною людиною, оздоровляє, веде до ясних чинів і слави.

Виконуй кожний наказ так, щоб це свідчило про Тебе, як гідного нащадка великих князів. На кожному кроці між своїми і чужими, в селі і місті, пам'ятай, що Ти є носієм української культури, величі і слави.

5. Вороги української Нації вбивали її найкращих синів, вождів, провідників, політичних мужів (великих лицарів). Чергові московські імперіялісти підступним, плюгавим способом вбили отамана С. Петлюру, Вождя Є. Коновальця, замучили, розстріляли тисячі інших свідомих Борців-революціонерів. Німецьке гестапо знищило Крайових Провідників Легенду і Мирона-Орлика та ряд інших. Вони всі згинули жорстокою смертю від ката за те, що справедливо боролись за волю для Тебе, Твоєї сім'ї, і цілого українського народу. Така боротьба є завсіди свята, а хто вбиває її — цей злочинець, тиран. Тому то помста за смерть лицарів Нації є конечною, доцільною, справедливою і святою. Гаряча їхня кров, що просякнула чорну землю, кличе о пімсту. Ця кров пече Тебе вогнем, щоб Ти не простив кривди.

Не розуміти цієї заповіді хибно, що треба вбивати всіх чужинців. Перед грізною помстою і гнівом відповідять ті, хто уряджував криваві Крути, Базари, Соловки і тисячні розстріли. Ця месть була, є і буде святою.

6. Це найважніша і необхідна заповідь для підпільної праці і боротьби. Законспірувати наш рух і осіб, місця перебування, зв'язки і т. д. — це певна запорука успішної і переможної боротьби. Широке пропагування між українські народні маси та інші чужі народи нашої ідеї, боротьби, хоробрості і геройства — це обв'язок кожного українця. Не тим покажеш свою вищість, що знаєш і говориш другим про таємничі справи, але мовчанкою і героїчними вчинками, що самі будуть говорити про Тебе. Не поширюй безпотрібних вісток про особисті справи людей, що працюють в Організації. Не займайся плюгавими і підлими інтригами, що ціхуватимуть Твою дволичність. Не нарікай голосно про невідрадні обставини і незадовільні успіхи нашої праці, втрати, в присутності посторонніх людей. Твої слова — це наказ для підрядних, це порада для других, це заклик до боротьби широких народних мас, це свідоцтво про Твій характер і вартість.

7. Твоїм ворогом є ворог Твоєї Нації, що вбиває її змагання до волі. До цього ворога будь суворий і жорстокий. На перемиря з ворогом Ти не йде, бо він Тебе знищить.

Сьогоднішня боротьба проти кривавого большевизму є свята. Хай Тебе не страшить ворожа кров і трупи. Ми обороняємо свою честь, землю, народ, право і життя. Співпрацювати з ворогом допускається лише тоді, коли хочеш його знищити. Але бачучи дике насилля, розстріли, вбивства і вчуваючи стогін катованих, плач матерей, чи не спалахнеш гнівом і не піднімеш руки на ворога-ката?

8. Для України — для щастя міліонів тих, що живуть тепер і будуть жити, мусиш посвятити себе цілого. За цю ідею не вагалися наші полки виступати в далекі походи, ставати до боротьби проти тисячних орд, добровільно гинути на гаку. А скільки тепер революціонерів-борців розстрілює себе, щоб не попасти в руки ворога. Отже ні сім'я, ні дім, ні господарство, ні багатство не стануть Тобі на перешкоді вступити на шлях боротьби. Ніяка небезпека, ніякий жорстокий ворог, ніяке трудне становище, ніякий трудний чин не зневірять Тебе, не спинить у праці і боротьбі. Не дивлячись на те, політичне становище в міжнародному світі сприяє нам, чи ні, — борись за найвищу святу ідею, не сходи зі шляху революційної боротьби, не дивись на втрати, чи ворожі удари. „Не здайся, хоч би проти Тебе був цілий світ“!

9. Щоб здобути тайну Організації, знищити наш визвольний рух і революційні кадри, вороги вживають різних засобів, просьб і грозьб, кривавих тортур, мук, вогню і розпеченого заліза. Але ніякий шал, ні дикий гнів не поможе катам знищити відвічного змагання великої Української Нації до самостійності і могучості. В нашій історії маємо багато прикладів надлюдського геройства, що довершили ті, яких не зломили ні тортури, ні смерть. Це — козак Байда, що три дні висів на гаку, але не зрадив свого народу. Жінка — Ольга Басарабова, згинула скревавлена від побоїв і катувань, не зрадивши найменшої таємниці. По-геройськи згинули, не зламавшись Білас, Данилишин, Легенда і другі Борці. Їхні імена стали безсмертними.

Сьогодні в обличчі загрози, впасти живцем в руки дикого і жорстокого червоного ката, що вишукав надлюдські тортури і вбиває безпощадно кожного, відважні Борці-революціонери розстрілюють самі себе. Так поступай і Ти, коли опинишся в найбільш критичному положенні. Спокійно і холоднокровно вбити себе, стрілити собі в лоб, або розірватися гранатою, це доказ Твоєї ідейності, самопосвяти, відваги і витривалості. Так найкраще зберігається тайна Організації і ніколи ворог не може її здобути. Надалі буде твердо сцементована наша ідейна сила і гарантована перемога нашої справи, що забезпечить вільний розвиток міліонів поколінь Нації.

––– ооОоо –––

 

12-ТЬ ПРИКМЕТ ХАРАКТЕРУ УКРАЇНЦЯ-НАЦІОНАЛІСТА

 

Український націоналіст є:

1. Всеготовий: це значить, що він є вояком Української Революційної Армії. Бореться на великому всеобіймаючому фронті, Української Національної Революції віддаючи всі свої сили готовий кожної хвилини віддати своє жаття. Український націоналіст є завжди в повній боєвій готовості.

2. Безкорисний: це значить, що він Ідею Українського Націоналізму і службу для Неї ставить вище всіх скарбів світа цього. Для Неї проміняє з радістю можливість спокійного та вигідного життя на тверду долю жовніра-борця, теплу хату на окопи чи на тюрму. Щастя шукає і знаходить в радості боротьби і перемоги в почуванні служби Великій, Святій Справі. Лише в щасті Української Нації, щастя українського націоналіста. Її воля слава і могучість то найбільше бажання.

3. Чесний: це значить, що він честь націоналіста носить гідно й ніколи не сплямить нечесним вчинком. — Він завжди придержується високих вимог націоналістичної моралі. — Мораль опортуністичного світу родить і плекає безділля, страх, фарисейство вигоди й угоди. — Мораль націоналіста, це мораль нового світу, чину й боротьба. Її засади взмеслі й тверді. Вона є основою чинного й чистого мов хрусталь характеру націоналіста, Лицаря-Революціонера.

4. Карний: це значить, що він безоглядно підпорядковується і вірний аж до смерти Ідеї Українського Націоналізму Організації Українських Націоналістів і провідникам. Кожний приказ для нього Святий. Він знає, що карність це основа Організації й сили а анархія, це руїна. — Тому кожний піддержує авторітет Проводу Української Нації з Вождем Українського Народу на чолі.

5. Активний і підприємчивий: це значить, що він бореться всіма силами, використовуючи всі можливості, кожну хвилину для добра Великої Справи — Української Національної Революції. Він не знає безділля. В нього за думкою і словом іде чин, мов за блискавкою грім. Бо життя, це рух, боротьба а спокій це застій і холодна смерть. Кожну ідею, організацію чи людину оцінюється по ділах а не по словах. Пасивність це прикмета рабства. Пасивності раба протиставляє творчу ініціятиву і напружену активність борця-провідника.

6. Відважний: це значить, що він завжди відважно й не устрашимо протиставляється всім перешкодам і небезпекам. Він не знає, що то є страх. Заяча вдача боягуза-труса, йому чужа й гидка.

7. Рішучий: це значить, що він кожний приказ і кожну свою постанову виконує рішучо, без вагань. Постановив — зробив.

8. Витривалий: це значить, що він завжди бореться завзято і витривало. Він знає, що без витривалости доведеної до впертості нема перемоги.

9. Зрівноважений: це значить, що він в усіх випадках життя задержує повну рівновагу духа. Життя націоналіста повне трудів, перешкод, і небезпек. Щоби їх побороти, щоби опанувати положення і зібрати всі сили до удару в відповідне місце — треба насамперед опанувати себе. Тому український націоналіст у підземеллі й смертному бою, в окопах і в тюрмі, в трюмфі і на ступенях шибениці, завжди врівноважений, завжди однаково спокійний, гордий і усміхнений. Вміє по лицарськи побіджати і по геройськи вмірати.

10. Точний: це значить, що він завжди придержується точності в житті, включно до дрібниць.

11. Здоровий: це значить, що він хоче бути здоровим. Він хоче, щоби ціле молоде українське покоління було здорово. Україна потребує сильних і здорових тілом і духом синів. Тому сам в міру можності вправляє і поширює руханку та спорт, не нищить свойого здоров'я вживанням отруй (не п'є і не курить) ні гулящим життям. В Українського Націоналіста Велика Ідея в серці, вогонь революційного духа в грудях, міцні і гнучкі м'язи, сталеві нерви, бистрий соколений зір та слух і твердий п'ястук.

12. Обережний: це значить, що він завжди строго придержується всіх засад конспірації.

 

44. ПРАВИЛА ЖИТТЯ

 

Невміруща владарна воля Української Нації, що казала Твоїм Предкам визволити світ, водила їх під мури Царгороду поза Каспій та Вислу, здвигнула могутню Українську Державу, мечем і плугом зазначила своєї владарності, в боротьбі проти орд сповнила історичну місію України, що проявлялася в державницьких чинах і творчих задумах Великих Гетьманів і Геніїв, що посягав тепер владно по нове життя і творить могутню епоху Українського Націоналізму й Наказує Тобі: встань і борись, слухай і вір, здобувай і перемагай, щоб Україна була знову могутня, як колись і творила нове життя по своїй владарній волі та могутній Ідеї.

1. Сприймай життя, як героїчний подвиг і здобувчий чин владарної волі та творчої Ідеї.

2. Найбільшим Твоїм законом і Твоєю волею є владарна воля і Ідея Нації.

3. Будь гідним виконавцем заповітів великих владарних постатей Твоєї Нації й борись та працюй для великого майбутнього.

4. Твоїм найбільшим добром і Твоєю честю є сила і велич Твоєї Нації.

5. Залізна дисципліна супроти ідеї і проводу та обов'язок праці є Твоєю чеснотою.

6. Пам'ятай, що Україна покликала до владарности та творчости і немає меж для її могутности і розвитку.

7. Пам'ятай про волю владарности.

8. Твоєю найбільшою любов'ю є Українська Нація і уважай своїми братами членів української національної спільноти.

9. Будь вірний на життя і смерть ідеї Нації і не здайся, хочби проти Тебе цілий світ.

10. Красу і радість життя вбачай в невпинному стремлінні на вершини духа, ідеї і чину.

11. Могутній Бог Княгині Ольги і Володимира Великого жадає від Тебе не слів і милосердя, чи пасивного роздумування, але мужності і активного життя.

12. Знай, що найкраще віддаш Богові почесть через Націю і в ім'я Нації, чинною любов'ю України, суворою моралю борця та творця вільного державного життя.

13. Здобувай знання, що допоможе Тобі опанувати світ і життя, піднести Україну і перемогти ворогів.

14. Будь свідомий того, що Ти є співвідвічальний за долю цілої Нації.

15. Пам'ятай, що найбільшим злочином є шкодити Нації.

16. Твоїми ворогами є тільки вороги Твоєї Нації.

17. З ворогами поступай так, як вимагає цього велич і добро Твоєї Нації.

18. Знай, що найкращою ознакою Українця є мужний характер і вояцька честь, а охороною України — меч.

19. Постійно пізнавай і удосконалюй та твори себе, а здобудеш світ і життя.

20. Знай, що світ і життя, це боротьба, а в боротьбі перемагає той, хто має силу.

21. Тоді Ти повна людина, якщо перемагаєш себе і світ і постійно стремиш на вершини.

22. Знай, що в боротьбі перемагає той, що не жахається невдач, але має відвагу піднестися в упадку і завзято змагає до ціли.

23. До перемоги треба витривалости й постійного зусилля в діянні і боротьбі.

24. Кожночасно будь готов на найбільший чин, але не занедбуй щоденної праці.

25. Будь перший в боротьбі і перемогах життя, щоби здобути для Нації вінець побіди.

26. Жий риском небезпеками і постійним змагом, а погорджуй всякою вигодою й спокійним життям філістра.

27. Радо й без зову виконуй наложені обов'язки, щоб власною працею і вартістю здобути право на провідництво.

28. Пам'ятай, що провідництво вимагає постійних трудів і зусиль.

29. Будь сильний і незломний, навіть в обличчі смерті і всяких терпіннях.

30. Став гордо чоло небезпекам, а на удари життя відповідай збільшеним зусиллям праці й боротьби.

31. Пам'ятай, що милостиню прийма тільки немічний прошам, що власною працею і вартістю не може здобути право на життя.

32. Не покладайся на нікого. Будь самотворцем свойого життя.

33. Будь скромний і шляхотний, але не знай, що значить слабість і покора.

34. Співчуття з велетнями духа Тебе підносить, співчуття з підлими і безхарактерними людьми Тебе ослаблює. Подай братню руку Тим, що як і Ти хочуть іти на верхів'я.

35. Не завидуй нікому. Приймай те, що здобудеш власного працею і вартістю.

36. Будь товариський. Зв'язуй побратимство духа, ідеї і зброї в житті, праці й боротьбі.

37. Зв'язуй тісно своє життя з життям Нації. Віддай Україні свою працю, майно і Кров.

38. Гидуй всякою лицемірною облудою і хитрим фальшом, але укривай перед ворогом таємниці справи і не дайся заманути в заставлені тенети, і хоч-би підступом старайся здобути його таємниці.

39. Шануй жінок, що мають стати Тобі товаришками духа, ідеї і чину в життю, та гідними матерями, але гидуй розгнузданими.

40. Ціни високо метеринство, ям джерело продовження життя. З Твоєї Родини створи Кивот чистоти Твоєї Раси й Нації.

41. Люби й опікуйся дітворою, ям молодістю майбутньою Нації.

42. Плекай фізичні сили, щоби тим видатніше працювати для Нації.

43. Будь точним. Уважай за втрачену частину життя кожний момент, що минув без діла.

44. Що робиш — роби совісно й так, як би воно мало остатися вічно й мало бути останнім і найкращим свідоцтвом про Тебе.

За кров і славну пам'ять Великих Лицарів ім'я майбутніх поколінь все і всюди досвідчуй чином, вірність і любов України, неси гордо і не похитно прапор Українського Націоналізму, високо ціни і шануй честь й ім'я Українського Націоналіста.

–– ооОоо ––

 

МОЛИТВА УКРАЇНСЬКОГО РЕВОЛЮЦІОНЕРА

 

Україно, Свята Мати Героїв, зійди до серця мого. Прилинь бурею кавказьких вітрів, та шумом карпатських ручаїв,

Боїв славного завойовника батька Хмеля,

Тр'юмфом і гуком гармат Революції.

Радісним гомоном Софійських дзвонів — нехай душа моя в Тобі відродиться, славою Твоєю опроміниться.

Бо Ти, Пресвята, все життя моє, бо Ти все щастя. Задзвони мені брязкотом кайдан, скрипотом шибениць. В понурі ранки принеси мені зойки катованих в полях, в тюрмах, і на засланнях. Щоб віра була моя гранітом, щоб зросла завзяттям міць, щоб сміло йшов я в бій так, як ішли герої за Тебе, Свята за Твою славу, за Твої Святі Ідеї, щоб пімстити ганьбу неволі.

Стоптану честь, глум катів Твоїх, невинну кров помордованих під Базаром, Крутами, геройську смерть Вождя Української Нації, Української Національної Революції — Полков. Евгена Коновальця, Басарабової, Головінського, Голояди, та славну смерть Данилишина і Біласа і тисячі незнаних нам, що кості їх порозкидані, або тайком загребані, спали вогнем життєтворчим у серці мойому.

Кволості нехай не знаю, не знаю я, що вагання,

Скріпи мій дух, загартуй волю, у серці замешкай мойому. В тюрмах і в тяжких хвилинах нелегального життя, рости мене до ясних чинів, для Тебе в чинах тих хай знайду смерть, солодку смерть в муках за Тебе. І розплинуся в Тобі я і вічно житиму в Тобі, Відвічна Україно Свята Могуча і Соборна.

 

––– ооОоо –––