чеснота
чеснота
|
Чесно́та, ти, ж. Добродѣтель. Тихі чесноти без розголосу і пихи приваблювали мене. Г. Барв. 373.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924
|
Чесно́та, ти, ж. Добродѣтель. Тихі чесноти без розголосу і пихи приваблювали мене. Г. Барв. 373.