Гіпнотерапія/Вступ
| ◀ Передмова | Гіпнотерапія Вступ |
Стисла історія гіпнози та навіяння ▶ |
|
Психотерапія, цеб-то лікування певних хороб психічним впливом є один з могутніх засобів лікування багатьох хороб, а зокрема лікування діяльних розладів нервової системи.
Успіхи психотерапії цілком очевидні; багато різних нервових хороб, що раніш не піддавались лікам, тепер дуже успішно лікуються впливом на психіку.
Всім відомий клініцист Штрюмпель сказав, що психічні впливи, як-от помисловість, хвилювання, затурбованість, мозкове перевтомлення і т. инш., є головніші чинники захорувань тіла та його органів.
Великий успіх психотерапії пояснюється не тільки тим, що вона є могутнє знаряддя лікування неврозів та різних психо-патологічних ухилів, а головним чином тому, шо вона є допомічна форма лікування й соматичних захорувань.
За влучним виразом відомого психотерапевта Шульца, хороба тим більш надає прав психотерапії, чим більш складає свою зброю соматичне лікування, чи в наслідок повної капітуляції, чи тому, що, не помітно для попереднього суто фізичного лікування, до хороби підкралась загальна психофізична зміна — невроза.
Гіпнотерапія (лікування гіпнозою та навіянням) являє собою один з відділів загальної психотерапії, на якому ми й маємо зупинитись у цій книжечці, розрахованій на масового активіста.
Гіпнотерапія полягає в тому, що за допомогою гіпнози та навіяння переводиться лікування різних хороб, переважно функціонального нервового характеру.
Лікування гіпнотерапією має найбільші успіхи там, де зачеплено здебільшого вищі мозкові центри — коркові апарати великого мозку, що найбільше підпадають психічній травмі.
Що-до ушкоджень і функціональних розладів мозкових центрів, які лежать нижче, то вони менш піддаються цій методі лікування.
Лікарчий ефект гіпнози полягає, головним чином, у післягіпнотичному навіюванні. Післягіпнотичне навіювання встановлює в мозкові та в психіці грунтові сполуки або асоціяції, які все більш і більш протистоять і нейтралізують хоробливий стан, а через це вони поступово слабіють і, нарешті, зовсім зникають.
Переживання хорим навіяного має величезне значіння в знищенні симптомів хороби. Навіяння збуджує переживання певних почувань і чуттів, а через це відповідним чином реагує на організм.
Найголовнішим завданням при лікуванні гіпнозою та навіянням є виявлення самої хороби, встановлення точної діягнози хороби.
Завдання гіпнотерапевта, як і взагалі психотерапевта — виявити дійсний корінь хороби.
Коли хорий звертається по допомогу, він розказує лише про ознаки своєї хороби, а про причину він може не знати, або знати дуже-мало і дати лікареві лише незначну ниточку для виявлення дійсної причини захорування.
Коли-ж виявляється дійсна причина, то ввесь лікарський вплив навіяння скеровується насамперед на боротьбу з цим, так-би мовити, тайним болізнотворним явищем. Коли-ж знищено чинник хороби, то й ознаки її здебільшого зникають сами собою. Надаючи належної уваги психотерапії, а зокрема гіпнотерапії, треба, проте, рішуче застерегти від універсальности гіпнози та-навіяння в лікуванні хороб.
Гіпнотерапія є лиш одна з метод лікувати хороби переважно функціонального нервового характеру, і так на неї й треба дивитись.