губерець

губерець

Губере́ць, рця́, м. Губернский чиновник. Котл. МЧ. 432. Ой до мене губерець підсипавсь. Котл. МЧ. 475.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28

Губе́рець, рця, м. Губернскій чиновникъ. Котл. МЧ. 432. Ой до мене губерець підсипавсь. Котл. МЧ. 475.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924

Губе́рець, рця, м. Губернский чиновник. Котл. МЧ. 432. Ой до мене губерець підсипавсь. Котл. МЧ. 475.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937