гробки

гробки

Гробки́. См. Гробок.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924

Гробки́. 1) См. Гробо́к. *2) Красная горка. День, в который все селение поминает умерших родственников на кладбище. Кушайте самі, здорові були б, я не питиму, мені гріх, бо у нашому семействі така заведінка — не п'ємо й не куримо від Різдва аж до Гробків, ну, а там дак навертаємо, торік з Окрисаном і дяка понівечили, родичів поминаючи. Пир. у., Конон. *3) Кладбище. Оце на гробках трави укосив, — там така, мало не в пояс. Лип. у., Ситківці. Ефр.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28

Гробки́. См. Гробок.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937