Григорій Савич Сковорода (український фільософ)/Вільна передача віршів Сковороди/Пісня тринадцята
◀ Пісня дванадцята | Григорій Савич Сковорода (український фільософ)/Вільна передача віршів Сковороди Пісня тринадцята (Григорій Сковорода) пер.: Гната Хоткевича |
Пісня чотирнадцята ▶ |
|
ПІСНЯ ТРИНАДЦЯТА
(на текст: „Підіть пріч зпосеред їх“, а також: „давай, брате жити на селі: там родила тебе мати твоя“).
Ах поля, поля зелені
Украшені всякими квітками!
Ах долини, яри,
Круглі могили, горби!
***
Ах ви, чисті потоки,Трависті береги,
І, волосся природи —
Кучеряві ліси.
***
Жайворонки на полях,Соловії у садках;
Той, уверх летючи, цвірінчить,
А сей на гиллях лящить.
***
А як зійде сонце —Свистить тоді усяка птиця
І весь воздух дзвенить
Наповнений музикою.
***
Починає сходити сонце —Пастух виганяє вівці,
І на своїй сопільці
Видає тремтючі трелі.
***
Пропадайте ви, думи тяжкі,Міста премноголюдні!
А я хліба шматком задоволюся,
Аби умерти міні серед природи.