Григорій Савич Сковорода (український фільософ)/Вільна передача віршів Сковороди/Пісня сімнадцята

ПІСНЯ СІМНАДЦЯТА
(на текст: „Бачучи схвильоване житейське море“).

Бачучи горе свого життя,
Кипящого як Чермне море
Вихорем скорбот, напастей і бід —
Розслаб я, жахнувся й поблід.
О, горе сущим в нем!

І повернув я скоріш назад,
Щоб не поглинуло й мене, як фараона, море.
Оце до пристані тихої біжу
І воплем плачевним кричу,
Піднявши руки вгору.

О Христе! Не дай мілі сотліть во аді.
Дай міні жити в твоєму небесному граді,
Щоб і мене не затяг у свої сліди
Блудниця — оцей темний світ!
О милости безодне!