Григорій Савич Сковорода (український фільософ)/Витяги з листів/XII

◀ XI

Григорій Савич Сковорода (український фільософ)/Витяги з листів XII (Григорій Сковорода) пер.: Гната Хоткевича

XIII ▶

XII.

(З листа до невідомого).

Нема чому й дивуватися: ви у сім роді битви не маєте ще практики, а ворог — старий, досвідчений, великий штукарь. Коли б Давид не напрактикувався, не подужав би він Голіафа; але ж бо він раніше, пасучи овець, мав діло з вовками й львами. Чого Бог не в силі? Він родить охоту, а охота є матір праці, а праця все побіждає. Помалу йди на гору а дійдеш врешті; другого ж шляху до щастя ніяк не знайдеш. Бороньмо ж міцно град спокою нашого, бо ми тратимо сю цитадель коли думаємо, що її одної не досить до щастя нашого. Як тільки наблизимося до Єрихона, так зараз же попадаємо в біду, а Єрусалим віддаємо у бльокаду. Треба завжди говорити з Авакумом: „на сторожі моїй стану“.