Григорій Савич Сковорода (український фільософ)/Байки Харьківські/Байка 28
| ◀ Байка 27 | Байки Харьківські Байка 28. Олениця й кабан (Григорій Сковорода) пер.: Гната Хоткевича |
|
Олениця, побачивши кабана, привіталася.
— Добридень, пане кабанчику! Дуже міні мило, що…
Але кабан перервав ту мову.
— А що се ти, негіднице, така негречна, що називаєш мене кабаном? Хіба ти не знаєш, що я вже пожалуваний у барони і маю такий патент, що рід мій виходить із самих благородних бобрів? І хіба ти не бачиш, що замісць опанчі я для пишности ношу при публиці зідрану з вівці шкуру?— Прошу простити, ваше благородіє, — сказала олениця, — я ж не знала. Ми люди прості й судимо не по одежі та по словах, а по ділах. Ви ж таки, непричком, так само як і раніше риєте землю та ломаєте плоти. Дай, Господи, вам і конем стати.
Сила. Неможна досить надивуватися отим дурням, що потоптали чесний і безцінний бисер добродітелі за одно тільки те, щоби продертися в чин з усіх боків непідходящий. І який то їм змій до вуха нашепотів, що чин і одежа змінять їх, а не чесне життя? Ото вже направду граки, ще вбралися у чуже пірья. Суспільність із таких людей подібна до корабля, на котрім ідуть повбірані в людську одежу малпи, але ні одна правити кораблем не вміє. І хто має просвіщенне око — скільки ж то він бачить сих ослів, одягнених у чужу шкуру! А по що одягнених? Щоб лекше прожити, людей безпокоїти й проламуватися крізь плоти гражданських законів. І цікаво, що ніхто з достойних чести не сердиться так на яку негречність, як отсі малпи та осли з кабанами. Древня грецька поговірка гласить: малпа буде малпою хоч і в золото її вбери. Згадує й Соломон про свиню з золотим кільцем у ніздрях (Притчі, гл. 11, ст. 22). Та і в нас на Вкраїні є пословиця: похожий, як свиня на коня.