грач

грач

Гра́ч, ча́, м. 1) Игрокъ. Чуб. III. 45, 46. Ні грач, ні помагач. Ном. № 6544. 2) Музыкантъ. Які грачі, такі й танці. Новомоск. у.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924

Гра́ч, ча́, м. 1) Игрок. Чуб. III. 45, 46. Ні грач, ні помагач. Ном. № 6544. 2) Музыкант. Які грачі, такі й танці. Новомоск. у.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28

Гра́ч, ча́, м. 1) Игрок. Чуб. III. 45, 46. Ні грач, ні помагач. Ном. № 6544. 2) Музыкант. Які грачі, такі й танці. Новомоск. у.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937