гоїти

гоїти

Го́їти, го́ю, їш, гл. О ране: лечить, заживлять. Трудно рану гоїти, а не вразити. Ном. № 1574.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28

Го́їти, го́ю, їш, гл. О ранѣ: лѣчить, заживлять. Трудно рану гоїти, а не вразити. Ном. № 1574.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924

Го́їти, го́ю, їш, гл. О ране: лечить, заживлять. Трудно рану гоїти, а не вразити. Ном. № 1574.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937