гопки

гопки

Го́пки, меж. 1) Выражаетъ скаканіе, прыганіе, топаніе въ танцѣ. Гопки, рижа! а в рижої і духу нема. Ном. № 1844. Пізно старого кота учить гопки. Ном. № 3222. Та вижнемо жито до самого краю, поставимо в копки та вдаримо в гопки. Грин. III. 137. 2) Ста́ти го́пки. Подняться на дыбы (о лошади). Коні.... як замордуються, як стануть гопки. ХС. VII. 455.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924

Го́пки, меж. 1) Выражает скакание, прыгание, топание в танце. Гопки, рижа! а в рижої і духу нема. Ном. № 1844. Пізно старого кота учить гопки. Ном. № 3222. Та вижнемо жито до самого краю, поставимо в копки та вдаримо в гопки. Грин. III. 137. 2) Ста́ти го́пки. Подняться на дыбы (о лошади). Коні… як замордуються, як стануть гопки. ХС. VII. 455.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28

Го́пки, меж. 1) Выражает скакание, прыгание, топание в танце. Гопки, рижа! а в рижої і духу нема. Ном. № 1844. Пізно старого кота учить гопки. Ном. № 3222. Та вижнемо жито до самого краю, поставимо в копки та вдаримо в гопки. Грин. III. 137. 2) Ста́ти го́пки. Подняться на дыбы (о лошади). Коні… як замордуються, як стануть гопки. ХС. VII. 455.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937