гноївка

Гноївка, ки, ж. 1) Навозная жижа, вода, в которой мок навоз. Вх. Зн. 34. Випила б і гноївки, не то що, та нігде і на тлі води не видко. Гн. IV. 64. 2) Erystalis tenax. Вх. Лем. 404.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28


Гної́вка, ки, ж. 1) Навозная жижа, вода, в которой мок навоз. Вх. Зн. 34. Випила б і гноївки, не то що, та ніде і на тлі води не видко. Гн. IV. 64. 2) Erystalis tenax. Вх. Лем. 404.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937


Гної́вка, ки, ж. 1) Навозная жижа, вода, въ которой мокъ навозъ. Вх. Зн. 34. Випила б і гноївки, не то що, та нігде і на тлі води не видко. Гн. IV. 64. 2) Erystalis tenax. Вх. Лем. 404.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924