глитати

глитати

Глита́ти, та́ю, єш, гл. Глотать. Лемішку і куліш глитали. Котл. Ен. I. 11. Хорт глита, глита молоко. Грин. I. 146.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28

Глита́ти, та́ю, єш, гл. Глотать. Лемішку і куліш глитали. Котл. Ен. I. 11. Хорт глита, глита молоко. Грин. I. 146.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937

Глита́ти, та́ю, єш, гл. Глотать. Лемішку і куліш глитали. Котл. Ен. I. 11. Хорт глита, глита молоко. Грин. I. 146.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924