Генеральне слідство про маєтності Лубенського полку 1729–1730 рр./42
 |
|
 | ||
| Як допомогти й отримати допомогу під час війни |
| ◀ Унів. Дем'яна Ігнатовича на с. с. Луку й Хитці, 1670. 18. І. | Генеральне слідство про маєтності Лубенського полку 1729–1730 рр. Унів. Макс. Ілляшенка полк. лубенського на с. Тliски, 1677. 11. Х. (Максим Ілляшенко) |
Унів. І. Брюховецького на с. с. Хитці, Луку й Тишки, 1664. 12. VII. ▶ |
|
[966] Унѣверсаль Максима Іляшенка, полковника лубенского потвердителнiй на село Пѣски лежачое за Сулою (13).
Максимъ Іляшенъко полковникъ войска его царского пресвѣтлого величества Запорозского лубенскій.
Пану [полковнику] наказному нашему въ Лубняхъ ростаючому, такъве пану сотниковѣ лубенскому, атамановѣ городовому и войтовѣ тамошнему, тудем атаманови села Пѣсокъ въ ключу Лубенскомъ найдуючомуся и въсему старшому и меншому товариству и посполству и кому толко вѣдати будетъ тепер и въ потомъніе часи потреба, симъ нашимъ ознаймуемъ унѣверсаломъ, поневажъ ясновелможній его милость пaнъ гетманъ эъ побожности своей, якъ добродѣй възъглядомъ прозъби его милости отца Макарія Русѣновича ігумена святія обытели Мгарского Лубенского монастира зъ братіею, а зи чачи абы въ обытeли святой того монастира эъ достатковъ належитих по требъ, обфитѣй хвала божія разъширалася, онимъ эъ ласки войсковое село Пѣски за Сулою лежачое, Лубенского уезду приворочаючи до пожитковъ монастирскихъ надалъ. Теды и ми стосуючися до унѣверсалу его милости пана гетмана и нашимъ унѣверсаломъ варуемо, жебы его милость отецъ игуменъ эъ братіею безъ жаднихъ трудностей при панскомъ унѣвер салу спокойне въ томъ селѣ тяглими людми въладнулъ и въшелякіе пожитки отбыралъ, въ томъ Кождая старшина лубенская и зъ найменшихъ тамош нихъ людей, абы перешкоды не важилися чинити, кождому спротивному волѣ панской будучому сурово приказуемъ. Данъ въ Ромнѣ року 1677, октовр. 11.
Въ подлинномъ подпис таковъ: Звишъленованъный полковникъ лубенъский.
Мѣсто печати.
|
Ця робота перебуває в суспільному надбанні в Сполучених Штатах та Україні.
|