гасло

Гасло — слово або речення, сказане на знак чого-небудь.

Словарик. Пояснення чужих та не дуже зрозумілих слів / склав В. Доманіцький. Київ: Товариство «Просвіта», 1906


Га́сло, ла, с. 1) Сигнал, знак. Дав єси до бою гасло і грізна потуга встала. К. Псал. 150. Узяв мушкет, вистрелив на гасло. КС. 1882. IV. 171. 2) Лозунг, пароль. ЗОЮР. I. 203. *«Стій! Гасло?». Лепкий.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28


Га́сло, ла, с. 1) Сигнал, знак. Дав єси до бою гасло і грізна потуга встала. К. Псал. 150. Узяв мушкет, вистрелив на гасло. КС. 1882. IV. 171. 2) Лозунг, пароль. ЗОЮР. I. 203.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937


Га́сло, ла, с. 1) Сигналъ, знакъ. Дав єси до бою гасло і грізна потуга встала. К. Псал. 150. Узяв мушкет, вистрелив на гасло. КС. 1882. IV. 171. 2) Лозунгъ, пароль. ЗОЮР. I. 203.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924