гарт
|
|
Га́рт, ту, м. 1) Закал, закалка. Гарт твердий дав коваль. НВолын. у. Кроме прямого значения, да́ти, завда́ти га́рту значит еще: задать кому. Ном. № 4180. Дамо їм гарту. Рудч. Ск. II. 123. Дасть він вам гарту. Св. Л. 283. Як поспіє пшеничка (= кукуруза), то собаки дадуть їй гарту. Кролев. у. *2) Сила, крепость. *3) Жесткий порошок для чистки металла. *4) Перегар металлический. *5) Свинцово-оловяная масса для типогр. шрифта. Сл. Нік.
- Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28
Гарт, ту, м. Закал, закалка. Гарт твердий дав коваль. НВолын. у. Кроме прямого значения, да́ти, завда́ти га́рту значит еще: задать кому. Ном. № 4180. Дамо їм гарту. Рудч. Ск. II. 123. Дасть він вам гарту. Св. Л. 283. Як поспіє пшеничка (= кукуруза), то собаки дадуть їй гарту. Кролев. у.
- Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937
Га́рт, ту, м. Закалъ, закалка. Гарт твердий дав коваль. НВолын. у. Кромѣ прямого значенія, да́ти, завда́ти га́рту значитъ еще: задать кому. Ном. № 4180. Дамо їм гарту. Рудч. Ск. II. 123. Дасть він вам гарту. Св. Л. 283. Як поспіє пшеничка (= кукуруза), то собаки дадуть їй гарту. Кролев. у.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924