гарем

Гарем — у мусульманів (турків, татарів, киргизів та инших) та частина будинку, де живуть жінки (багаччі мусульмане мають по кілька жінок одразу); ніхто, крім хазяїна та дітей, немає права туди вступити.

Словарик. Пояснення чужих та не дуже зрозумілих слів / склав В. Доманіцький. Київ: Товариство «Просвіта», 1906


Гаре́м, му, м. 1) Гарем. Роскошуй в своїх гаремах. Шевч. 613. Гареми мусульманські забреніли дівчатами вродливими й жінками. К. МБ. XI. 152. 2) От двадцати до тридцати соединенных плотов сплавного дерева (тальб), идущих один за другим. Шух. I. 181.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28


Гаре́м, му, м. 1) Гарем. Розкошуй в своїх гаремах. Шевч. 613. Гареми мусульманські забреніли дівчатами вродливими й жінками. К. МБ. XI. 152. 2) От двадцати до тридцати соединенных плотов сплавного дерева (тальб), идущих один за другим. Шух. I. 181.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937


Гаре́м, му, м. 1) Гаремъ. Роскошуй в своїх гаремах. Шевч. 613. Гареми мусульманські забреніли дівчатами вродливими й жінками. К. МБ. XI. 152. 2) Отъ двадцати до тридцати соединенныхъ плотовъ сплавнаго дерева (тальб), идущихъ одинъ за другимъ. Шух. I. 181.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924