гаптувати

Гаптува́ти, ту́ю, єш, гл. 1) Вышивать золотом или серебром. Шовком шила, злотом гаптувала. Рудч. Чп. 190. 2) Иногда употребляется и в значении просто вышивать. Нехай же шиють, шовком гаптують. Метл. 3) Сте́жку гаптува́ти. Направлять путь. Треба ж роспитатись куди прямувати, яким трахтом стежку гаптувати.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28


Гаптува́ти, ту́ю, єш, гл. 1) Вышивать золотом или серебром. Шовком шила, злотом гаптувала. Рудч. Чп. 190. 2) Иногда употребляется и в значении просто вышивать. Нехай же шиють, шовком гаптують. Метл. 3) Сте́жку гаптува́ти. Направлять путь. Треба ж розпитатись куди прямувати, яким трахтом стежку гаптувати.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937


Гаптува́ти, ту́ю, єш, гл. 1) Вышивать золотомъ или серебромъ. Шовком шила, злотом гаптувала. Рудч. Чп. 190. 2) Иногда употребляется и въ значеніи просто вышивать. Нехай же шиють, шовком гаптують. Метл. 3) Сте́жку гаптува́ти. Направлять путь. Треба ж роспитатись куди прямувати, яким трахтом стежку гаптувати.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924