гаплик

Гапли́к, ка́, м. Проволочный крючекъ для застегиванія платья. Утя́ти до гапликі́в. Сдѣлать что-либо некстати, невпопадъ. Ном. № 12469. Утяв до гапликів. Котл. МЧ. 460.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924


Гапли́к, ка́, м. Проволочный крючок для застегивания платья. Утя́ти до гапликі́в. Сделать что-либо некстати, невпопад. Ном. № 12469. Утяв до гапликів. Котл. МЧ. 460.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28


Гапли́к, ка́, м. Проволочный крючок для застегивания платья. Утя́ти до гапликі́в. Сделать что-либо некстати, невпопад. Ном. № 12469. Утяв до гапликів. Котл. МЧ. 460.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937