гайдук
|
|
Гайду́к, ка́, м. Высокорослый служитель; солдатъ надворной стражи. Ой ви війти, отамани, панськії гайдуки. Нп. Ой крикнув царь на свої гайдуки: „Возьміть Байду добре в руки!“ Гол. I. 2. 2) Особаго рода танецъ. 3) Гайдука́ сади́ти, уда́рити. Танцевать въ присядку. Ударила б гайдука, та боюся мужика. Чуб. V. 687. Еней, матню в кулак прибравши, і „не до соли“ примовлявши, садив крутенько гайдука. Котл. Ен. I. 20. 4) Ніс гайдука́ ска́че. Выраженіе для указанія чьего-нибудь страшнаго аппетита, усиленной работы челюстями. Лупить (= їсть), аж ніс гайдука скаче, — танцює. Ном. № 12206. Ум. Гайдучо́к. Чуб. V. 1075. Ув. Гайдучи́ще. Чуб. V. 686.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924
Гайду́к, ка́, м. 1) Высокорослый служитель; солдат надворной стражи. Ой ви війти, отамани, панськії гайдуки. Нп. Ой крикнув царь на свої гайдуки: «Возьміть Байду добре в руки!» Гол. I. 2. 2) Особого рода танец. 3) Гайдука́ сади́ти, уда́рити. Танцевать в присядку. Ударила б гайдука, та боюся мужика. Чуб. V. 687. Еней, матню в кулак прибравши, і «не до соли» примовлявши, садив крутенько гайдука. Котл. Ен. I. 20. 4) Ніс гайдука́ ска́че. Выражение для указания чьего-нибудь страшного аппетита, усиленной работы челюстями. Лупить (= їсть), аж ніс гайдука скаче, — танцює. Ном. № 12206. *5) Крик (сигнал) для перебежки в игре в свинку. Сл. Нік. Ум. Гайдучо́к. Чуб. V. 1075. Ув. Гайдучи́ще. Чуб. V. 686.
- Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28
Гайду́к, ка́, м. 1) Высокорослый служитель; солдат надворной стражи. Ой ви, війти, отамани, панськії гайдуки. Нп. Ой крикнув цар на свої гайдуки: «Возьміть Байду добре в руки!» Гол. I. 2. 2) Особого рода танец. 3) Гайдука́ сади́ти, уда́рити. Танцовать вприсядку. Ударила б гайдука, та боюся мужика. Чуб. V. 687. Еней, матню в кулак прибравши, і «не до солі» примовлявши, садив крутенько гайдука. Котл. Ен. I. 20. 4) Ніс гайдука́ ска́че. Выражение для указания чьего-нибудь страшного аппетита, усиленной работы челюстями. Лупить (= їсть), аж ніс гайдука скаче, — танцює. Ном. № 12206. Ум. Гайдучо́к. Чуб. V. 1075. Ув. Гайдучи́ще. Чуб. V. 686.
- Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937