віщо

віщо

Ві́що, мест. Винит. падеж от що, употр. после предлога. За ві́що, на ві́що. Завелися, як той казав: багатий за багатство, а убогий — бо' зна й за віщо. Ном. № 3514.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28

Ві́що, мест. Винит. падеж от що, употр. после предлога. За віщо, на віщо. Завелися, як той казав: багатий за багатство, а убогий — бо'зна й за віщо. Ном. № 3514.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937

Ві́що, мѣст. Винит. падежъ отъ що, употр. послѣ предлога. За віщо, на віщо. Завелися, як той казав: багатий за багатство, а убогий — бо' на й за віщо. Ном. № 3514.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924