вішальник

Ві́шальник, ка, м. Висельник; повесившийся, удавленник. Ном. № 3799.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28


Ві́шальник, ка, м. Висельник; повесившийся, удавленник. Ном. № 3799.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937


Ві́шальник, ка, м. Висѣльникъ; повѣсившійся, удавленникъ. Ном. № 3799.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924