віха

віха

Віха́, хи́, ж. 1) Веха. Бояре збіраються коло віхи або прапора, аби перезва не зняла віхи без викупу. МУЕ. III. 165. І віху в'ють. Колесо надінуть, квітками вберуть, любистком, чорнобривцями і поставлять на майдані, де улиця дівчача. Г. Барв. 64. 2) Раст. Cicuta virosa L. ЗЮЗО. I. 116. 3) Комета. Є ще зорі, що звуться кометами або мітлами, або віхами. Ком. I. 50.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28

Віха́, хи́, ж. 1) Веха. Бояри збираються коло віхи або прапора, аби перезва не зняла віхи без викупу. МУЕ. III. 165. І віху в'ють. Колесо надінуть, квітками вберуть, любистком, чорнобривцями і поставлять на майдані, де улиця дівчача. Г. Барв. 64. 2) Раст. Cicuta virosa L. ЗЮЗО. I. 116. 3) Комета. Є ще зорі, що звуться кометами або мітлами, або віхами. Ком. I. 50.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937

Віха́, хи́, ж. 1) Вѣха. Бояре збіраються коло віхи або прапора, аби перезва не зняла віхи без викупу. МУЕ. III. 165. І веху в'ють. Колесо надінуть, квітками вберуть, любистком, чорнобривцями і поставлять на майдані, де улиця дівчача. Г. Барв. 64. 2) Раст. Cicuta virosa L. ЗЮЗО. I. 116. 3) Комета. Є ще зорі, що звуться кометами або мітлами, або віхами. Ком. I. 50.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924