Вінок/Озеро (Стояли тут густі бори…)

ОЗЕРО

Стояли тут густі бори,
і жив у них лісун старий.
Зрубали їх, — лісун загинув
і тільки там, коло гори,
своє люстерко він покинув.

Як у незнаний світ вікно,
лежить і блискає воно,
життя собою відбиває:
і все, що згинуло давно,
у темній глибині ховає.