Надійшов піст, почав салдат говіти.

Саме перед тим пустили його на вільну роботу. Трафила ся йому добра робота: на сусїдного фабриканта з себе жили тягти.

Витягнув він з себе жил на дванайцять сажнїв і одержав за се рубель і двайцять копійок. За шістьдесять копійок купив наливки фельдфеблеви, яку приобіцяв йому, як що він впише його до списку тих, що йдуть на відпустку; за сорок копійок купив очищеної взводному за те, що промовив на його користь фельдфебелеви, пятнайцять копійок рішив дати попови за говінє, три копійки на свічку, а дві копійки лишили ся йому на власні потреби.

Ось прийшов він на сповідь, ударив поклін до землї, поклав свої пять копійок на налой і чекає. А піп зітхнув з глибини своєї бездонної утроби, звів очи до гори й каже:

— Чи розумієш, сину мій, до якого великого таінства ти приступаєш? Сам Господь нинї тут пребуває й тебе слухає. Тому маєш ти в страху і покорі великій розкрити свою душу й виложити її перед мене!