Шарль Бодлер
Доля. (Львів, 1897)
Що вам небо з довічними муками, Що вам осуд законів земних?
Не злякаєш вас совісти гуками; Добра слава, мовляв, для дурних. Так ідїть же шляхами протертими, Загрузайте в вонючім багнї, Де злочиньства, знущання над жертвами, Наче змії клекочуть в огнї. Дурманїйте нелюдською спрагою, Мерзїть тїло і душу і честь… Запечуть ся уста ваші смагою, А в розпустї ви знайдете месть!