О, нї, дївчино, не тїкай!
Не завдавай нової муки;
Мене лякає час розлуки…
Горнись до серденька, кохай!
 Розбитий, хворий, на розмову
 Куди подам ся я, куди?
 Нїхто як ти… Любовю знову
 З недуги злої підведи!
Неначе ласки, поцїлуя
Жду горя дальшого… нехай!
Але єдиного прошу я:
— Дївчино-пташко, не тїкай!