Вікіджерела:Поезія сьогодні/7 листопада

Не йму я снам, але бува:
В химерних мріях серед ночі
Так ярко, живо так сплива
Край незабутній перед очі.
 Кругом панує вільний труд,
 Бо то вже край — не край загнання,
 На віки вічні збувся люд
 Години тяжкого конання.
На сни, мовляв, не потурай:
А рад я снам отим без міри,
Бо міцно вірую в свій край,
Як неньці йме дитина віри.