Вікіджерела:Поезія сьогодні/6 лютого
Доля. (Львів, 1897)
I.
Чи ти знаєш, люба руже,
Як я плакав за тобою,
Що маґнат тебе байдуже
За Дунай потяг з собою?
Чи ти знаєш, рання зірко,
Як була ти менї мила,
А як стало нинї гірко,
Що маґната покрасила?
II.
Мої піснї малесенькі
Вітерцем вечірним тхнуть,
Веселенькі, сумнесенькі, —
Яких часом струни втнуть.
Мої піснї малесенькі
Ще коротші від життя,
Жартовливі, буйнесенькі,
Як сердешні почуття.