Сьпівцеви.

Коли ти від людий ждеш одмови,
Чи шукаєш у них спочуття, —

То сьпівай не про ранок любови,
А про захід вечірнїй життя.

Не однаково сьвітять всїм зорі,
Не всїм щастя пізнатись дає;
Але всяк побиваєть ся в горі,
Кожен мав безталаннє своє.